Описана специфика культурологического знания. Освещен генезис культуры, в частности, архаической, античной, европейского средневековья, эпох Возрождения и Реформации, Нового времени и Просвещения, ХІХ - ХХ вв. Проанализированы соотношение культуры и цивилизации, кризисные явления в культуре, роль культурных ориентаций в развитии общества. Рассмотрена идея равноправия культур в современном мире.

Проанализированы исторические этапы теоретического осмысления сущности понятия культуры, определены ее функции. Рассмотрены особенности архаической, античной культуры, а также культуры европейского средневековья, эпох Возрождения и Реформации, Нового времени и Просвещения. Показана роль культурных ориентаций в развитии общества. Раскрыто содержание понятия культурной идентификации.

Рассмотрены основные изменения в культуре на рубеже ХХ - ХХІ вв. Освещены проблемы взаимодействия культуры и цивилизации в глобализирующемся мире, отчуждения в постиндустриальном мире, символа в современной философии и культуре, деформации массового сознания в условиях глобализации. Обоснована позитивистская, иррационально-анторологическая и религиозная парадигма и проанализированы особенности их трансформации в современной европейской культуре. Предложены пути оптимального гуманистического преобразования кризиса современной системы образования в условиях жестко конкурирующего глобализирующего мультикультурного мира.

Наведено характеристику культури як знаково-семіотичної системи, розкрито сутність мистецтва як естетичного феномену. Зроблено огляд розвитку культури у різні історичні періоди (античності, середньовіччя, епохи Відродження та Реформації, період Нового часу). Описано модернізаційні та постмодернізаційні процеси у сучасній культурі. Розглянуто основні етичні вчення, висвітлено питання національної, сімейної, релігійної етики та біоетики, проаналізовано моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації, визначено сутність основних категорій естетики. Розглянуто історію становлення української культури, досліджено тенденції її розвитку у сучасний період, обгрунтовано шляхи естетичного виховання економічних кадрів.

Приведена характеристика культуры как знаково-семиотической системы, раскрыта сущность искусства как эстетического феномена. Проведен обзор развития культуры в различные исторические периоды (античности, средневековья, эпохи Возрождения, периоды Реформации и Нового времени). Описаны модернизационные и постмодернизационные процессы в современной культуре. Рассмотрены основные этические учения, освещены вопросы национальной, семейной, религиозной этики и биоэтики, проанализированы моральные аспекты глобальных проблем современной цивилизации, определена сущность основных категорий эстетики. Рассмотрена история становления украинской культуры, исследованы тенденции ее развития в современный период, обоснованы пути эстетического воспитания экономических кадров.

Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.

Наведено терміни та термінологічні словосполучення з проблем культурології, філософії, етики й естетики. Розкрито сутність таких понять, як автокомунікація, авторитарна особа, ареофаг, вівтар, демонологія, дихтомія, левірат, суб'єктивний ідеалізм, цинізм.

Даны термины и терминологические словосочетания по проблемам культурологии, философии, этики и эстетики. Раскрыта сущность таких понятий, как автокоммуникация, авторитарная личность, ареофаг, алтарь, демонология, дихотомия, левират, субъективный идеализм, цинизм.

Рассмотрена "История украинской культуры" как научная дисциплина. Проанализированы истоки украинской культуры, дана детальная информация о культуре Киевской Руси, культурных процессах в литовско-польский и польско-казацкие периоды, украинской культуре эпохи казацко-гетманской державы, культуре в период пробуждения украинского национального самосознания, духовной жизни и культуре в XX в. Значительное внимание уделено главным тенденциям развития современной украинской культуры.

Проаналізовано аспекти соціальної динаміки. Розглянуто онтолого-епістемологічний, соціально-антропологічний, цивілізаційно-культурологічний та філософсько-політологічний аспекти процесів, що відбуваються в інформаційному суспільстві як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Онтологію, етику й епістемологію інформаційного суспільства розглянуто в аспекті статусу науки і технології в суспільстві ризику; віртуального образу соціального буття. Досліджено екзистенціально-аналітичну онтологію особистості. Розкрито питання трансформації філософського знання в культурі ХХІ століття; соціальну реальність як світоглядну проблему постсучасності. Описано особливості історичного досвіду України в культурному та соціальному контексті.

Визначено передумови та засади культури, її виникнення, тенденції розвитку й основні закономірності функціонування. Розглянуто багатовікову історію вітчизняної культури, розкрито основні етапи її розвитку. Розкрито специфіку української культури, визначено її місце та роль у сучасному світовому культурному просторі. Визначено особливості та тенденції розвитку вітчизняної культури XXI ст., подано аналіз стану сучасних течій, молодіжних субкультур і контркультурних відгалужень. Розглянуто національно-культурний рух в Україні кінця XIX - початку XX ст., розкрито особливості українського модерну. Досліджено культуру України під час кризи радянської системи.